Результати життєздатності озимих культур після пікових морозів.

В умовах центрально-західного Лісостепу (Хмельницька, Тернопільська, Вінницька, південь Житомирської та Київської областей, та північ Кіровоградщини та Черкаської областей) мінімальна температура повітря протягом січня – першої декади лютого у так звані температурні «ями» знижувалася до мінус 25-27 °С, що було майже на 5-8 °С нижче норми. Зокрема перший мінусовий температурний пік 20-27 °С тривав з 17 по 22 січня, наступна морозна хвиля зайшла наприкінці січня-початку лютого – до мінус 22-25 °С, і нарешті третю хвилю - до мінус 15-17°С ми пережили 9-10 лютого. Додайте ще посилення вітру в цих датах до 15-19 м/с та нестійкий сніговий покрив від 5 до 25 см., отримаємо цілком логічні переживання аграріїв що до можливого пошкодження озимих культур низькими температурами. 

Фахівці агротехнологічного департаменту агроконсалтингової компанії ПРОПОЛЕ провели відбори проб рослин озимої пшениці, озимого ячменю та озимого ріпаку з метою визначення життєздатності за експрес-методикою. Отримано наступні результати:

1. На полях озимих культур висота снігового покриву становить від 5 до 25 см. Наявна двоярусна льодова кірка була зумовлена температурними коливаннями та опадами у вигляді дощу. Перший ярус – підмерзання верхнього шару снігу, та другий ярус – притерта льодова кірка яка покриває рослини у вигляді суцільного льоду або льодової «каші». Глибина промерзання ґрунту від 4-5 до 22 см, і залежить від висоти снігового покриву. Найбільше промерзання – 20 см і більше, встановлено на ділянках, де сніговий покрив фактично відсутній. 

Слід наголосити, наукові дані свідчать, що розрахункова критична температура вимерзання становить для пшениці озимої у фазі сходів – мінус 12-13°С, 3-го листка – мінус 13-14°С, кущіння – мінус 14-16°С; озимого жита – мінус 15-17°С, ячменю озимого, ріпаку – мінус 11-12°С.

Висота снігового покриву перше фото з поля центр Хмельниччини, друге – північ Хмельниччини

2. На посівах пшениці озимої у фазі початку кущення за висоти снігового покриву більше 10 см. встановлено високу регенеративну (відновлювальну) здатність – приріст надземної частини становив від 0,8 до 1,2 см за добу. Відсоток живих рослин - на рівні 92-98%. Ураження хворобами: борошниста роса 0,8-3% обстежених рослин, септоріоз (осіння стадія) – 1-4%.

Результати відрощування рослин пшениці озимої у фазі кущення експрес методом,  перше фото з поля центр Хмельниччини, друге – північ Хмельниччини

3. На посівах пшениці озимої у фазі другого-третього листка за висоти снігового покриву більше 10 см регенеративна здатність знижена - приріст надземної частини становив від 0,2 - 0,5 см. Нижчий і відсоток живих рослин – 82-94%. На ділянках полів – горбах, схилах, із мінімальним сніговим покривом (нижче 5 см) встановлено загибель до 40% рослин – тож матимемо «лисі» горби на полях пізніх строків посівів.

Результати відрощування рослин пшениці озимої у фазі двох-трьох листків експрес методом, фото з поля – північ Хмельниччини.

4. На посівах ячменю озимого у фазі кущення за висоти снігового покриву більше 10 см встановлено задовільне регенеративне відновлення – 0,3-0,7 см за добу. Відсоток живих рослин -88-95%, що є добрим результатом за умов що склалися.

5. На полях ріпаку озимого, де рослини увійшли в зиму добре розвинуті у фазі 8-10 листків - життєздатність рослин на рівні 80-92%. Де рослини у фазі 6-8 листків - життєздатність -75-85%, та вкрай незадовільна регенеративна здатність - відростання паростків 0,3-0,5 см через 36 годин. Та, нажаль, на полях де рослини ріпаку були у фазі менше 6 листків встановлено загибель 30-38% рослин.

Отже, як висновок, можна констатувати, що пікові зниження температури протягом січня-першої декади лютого критично негативно на посіви озимих зернових культур не вплинули. Що до посівів ріпаку озимого, де рослини увійшли в зиму слабо розвинуті - у фазі менше 6 листків, необхідно проводити подальший моніторинг життєздатності для прийняття рішення щодо доцільності підживлення по мерзло-талому ґрунті таких посівів. 

Посіви озимих зернових у фазі початку кущення рекомендую провести підживлення по мерзло-талому ґрунті підтримуючою дозою азоту (в межах 30-35 кг в д.р.) бажано не раніше ніж за два тижні до відновлення вегетації. Рослини будуть виснажені із пошкодженою листковою поверхнею (будемо бачити «рижі» поля під час відновлення вегетації), їхній «стартовий» ріст потребуватиме додаткового стимулювання.

Поля де рослини озимих зернових у фазі двох-трьох листків – під особливий контроль. Обов’язкове перше підживлення азотними добривами із нітратною формою азоту, бажано до відновлення вегетації (рослини повинні «просинатись» у легко доступному водорозчинному азоті – а це нітратна форма, наприклад у аміачній селітрі). Крім того, такі посіви потребуватимуть і додаткове внесення азоту і під час відновлення вегетації – для стимулювання продуктивного кущення.

Фахівці агротехнологічного департаменту агроконсалтингової компанії ПРОПОЛЕ продовжать контролювати життєздатність озимих культур в умовах зими-весни 2026 року.